Невідкладних обшуків не існує. Хоча, якщо поглянути на практику, реальність зовсім інакша.
Якщо звернутись до Кримінального процесуального кодексу, то обшук, відповідно до ст. 234 КПК, можливий лише на підставі ухвали слідчого судді. Іншої можливості його провести закон не надає.
В дійсності ж під невідкладним обшуком розуміють дії, передбачені ч. 3 ст. 233 КПК, коли правоохоронці наділені можливістю проникнути до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді і навіть без дозволу володільця або власника приміщення. Однак Кодекс визначив виключні випадки, коли таке можна робити, зокрема лише з метою врятування людей та майна або ж при безпосередньому переслідуванні підозрюваного.
Насправді правоохоронні органи з радістю маніпулюють цим правом та проникають до приміщення з метою проведення обшуку, а щоб надати своїм діям ознак законності, визначають підставою проникнення — врятування майна, а конкретніше речових доказів, від можливого знищення.
Найгірше, що слідчі судді, які покликані слідкувати за законністю проведення слідчих дій та перевіряти, чи мали місце відповідні обставини для їх проведення, не бажають належним чином виконати свою роботу.
Тому сьогодні, особливо в період військового часу, ми стикаємось із поняттям «невідкладний обшук», який по суті ніяких невідкладних обставин у собі не містить.
Найбільше від цього страждає бізнес, оскільки нерідко вказаний інструмент використовується правоохоронними органами для тиску як на компанію в цілому, так і на окремих керівників чи бенефіціарів підприємства.
Чи можна від такого обшуку захиститись і що порадити бізнесу?
В цілому, якщо правоохоронці задумали проникнути, наприклад, до офісу і провести невідкладний обшук, вони це, скоріше за все, зроблять.
Але існують заходи, які допоможуть вказаний обшук пережити з мінімальними втратами та зафіксувати незаконність дій слідчого і оперативників, а це, в свою чергу, може допомогти повернути майно, якщо воно було вилучене, або ж створити базис для визнання в подальшому доказів недопустимими і незаконними.
Загалом, поради та дії, які варто реалізувати, подібні до загальних порад, як себе поводити при обшуку і як до нього належно підготуватись. Але, враховуючи специфіку, деякі поради та дії також будуть специфічні.
Тягніть час
Коли правоохоронці приходять із так званим невідкладним обшуком, у вас є всі законні підстави не пускати їх до приміщення (офісу, житла тощо), бо проникнути всередину законно і, що важливо, негайно, вони можуть тільки якщо є ухвала слідчого судді або ж у них є дійсно підстави (зараз говоримо про наявність реальних підстав, а не надуманих) для врятування майна та людей або ж переслідування підозрюваного.
Поки ви тягнете час, необхідно зробити наступне:
Зафіксуйте, хто до вас прийшов і о котрій годині.
Необхідно записати ПІБ слідчого та особливо оперативних працівників. Ще краще зробити це на відео. Відео навіть пріоритетніше, оскільки нам треба зафіксувати час, коли до нас прийшли.
На відео зафіксуйте мету приїзду правоохоронців.
Майже в кожному випадку вам повідомлять, що мета проведення невідкладного обшуку без ухвали — врятувати якісь докази, звісно, без конкретики, які саме. Безпосередньо це і буде свідченням незаконності мети слідчого чи детектива, оскільки на запитання пояснити, в чому полягає небезпека їх знищення, вони не зможуть. Додатково варто повідомити, що ніякої загрози знищення немає, оскільки приміщення закрите і ніхто і ніщо не загрожує майну.
Подзвоніть адвокату
Але тут суть не тільки в тому, щоб викликати професіонала для супроводження і допомоги, а ще і додатково в тому, щоб правоохоронці довше чекали, перш ніж приступити до свого невідкладного обшуку.
Викличте слідчо-оперативну групу (чи хоча б патрульну поліцію) та складіть повідомлення про злочин на правоохоронців за перевищення ними своїх повноважень та замах на незаконне проникнення до приміщення.
Загалом, це варто зробити, якщо правоохоронці ідуть уже безпосередньо ламати двері.
Викликом поліції ви вбиваєте двох зайців одразу.
Перше: ви продовжуєте тягнути час та заважаєте слідчим незаконно проникати до вашого офісу.
Друге: своїм викликом ви офіційно за допомогою поліції фіксуєте час незаконних дій та складаєте відповідну заяву про злочин.
Третє: створюєте психологічний, але, що важливіше, законний тиск на правоохоронців.
Звісно, треба розуміти, що ні патрульна поліція, ні навіть слідчо-оперативна група, якщо вони прибудуть, не затримає своїх колег та не перешкодить їх планам, але офіційно ви зафіксуєте відсутність підстав для так званого врятування майна.
Для чого все це робиться?
Перш за все, ви створюєте обставини, при яких стає очевидно, що ніякої необхідності терміново проникати в приміщення немає, бо ж якщо, наприклад, правоохоронці прибули зранку о 7-й і чекали адвоката, поліцію або поки їм відкриє власник приміщення двері до 9-ї ранку, очевидно, що жодних обставин і факторів невідкладності рятування майна бути не може.
Більше того, якщо компанія виконувала домашнє завдання і превентивно готувалась до можливого візиту правоохоронців і обшуку, поки йде час, всі комп’ютери та робочі мобільні телефони можна дистанційно відключити, заблокувати електронну пошту, заблокувати чи повністю зашифрувати дані, бо сьогодні достатньо законних та дієвих сервісів, щоб фактично комп’ютер або телефон перетворити на цеглину та зберегти компанію від витоку чутливої фінансової, особистої чи будь-якої іншої інформації.
Не зважаючи на це все, варто правдиво сказати, що якщо правоохоронці все ж твердо вирішили проникнути всередину, у дев’яти випадках із десяти вони це зроблять, а тому варто знати та бути готовим до того, що робити, коли слідчі та оперативники все ж потрапили всередину.
Фіксуйте все, що вилучають
Здавалося б, для чого це робити, адже при обшуку слідчий завжди складає протокол та перелік вилученого майна, який потім вручає власнику приміщення чи володільцю речей.
Але у нас з вами відбувається не класичний обшук. Фактично і навіть юридично це і обшуком не можна вважати, оскільки відбулось проникнення в приміщення для врятування майна. З аналізу ч. 3 ст. 233 КПК вбачається, що навіть сам законодавець не вважає подібне обшуком і навіть слідчою дією, оскільки вказує, що прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов’язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Тобто саме вислів «здійснення таких ДІЙ» говорить про те, що проникнення не можна вважати повноцінною слідчою дією, що узгоджується з визначенням слідчих дій як таких, відповідно до ч. 1 ст. 223 КПК України, які по суті направлені на збирання доказів, а не на врятування майна.
В той же час, якщо це не слідча дія, то і обов’язку складати протокол не виникає, не говорячи вже про те, щоб фіксувати все на відео.
Знов таки, якщо бізнес виконував домашнє завдання і готувався до можливого приходу правоохоронців, то зовсім не завадить мати відеокамери в офісі (можливо, навіть напівприховані), які б незалежно від представників компанії фіксували дії слідчого, а також зафіксували б, що в офісі нічого майну не загрожувало і рятувати нікого і нічого не треба. Тільки бажано, щоб засоби збереження відео знаходились в іншому недоступному для правоохоронців місці, бо будуть так само «врятовані», як і інше майно.
Складіть зауваження до проведених дій
Якщо ж слідчий все таки складає протокол, обов’язково треба скласти та долучити свої зауваження, де викласти всі порушення, допущені в ході «невідкладного обшуку», а також обґрунтовано зазначити, що жодних підстав проникати та рятувати майно не було.
Дії бізнесу після невідкладного обшуку
На даному етапі найбільш актуальне питання для будь-якого підприємця чи компанії — як і коли можна повернути вилучене майно та чи є взагалі шанси щось повернути.
Статистика останніх років, а особливо періоду військового стану, говорить про те, що повернути майно не так просто.
В нашому випадку складність полягає ще і в тому, що відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК слідчий після «врятування» майна звертається до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку, і таке клопотання розглядається за відповідними правилами для обшуку. Тобто власника майна суд викликати не буде і навіть повідомляти не буде про прийняте рішення. Таким чином, власник майна не дізнається, чи дав суд постфактум дозвіл на проведення обшуку взагалі, а якщо і дав, то в якій частині дозволив відшукання і вилучення майна, чи все майно, що було забране, дозволено віднайти та вилучити.
Звісно, такі випадки не часті, але в практиці зустрічаються.
Постає питання, що робити в такому випадку і як дізнатись зміст ухвали.
Алгоритм наступний:
1. Зверніться офіційно до слідчого за копією ухвали суду, оскільки за правилами проведення обшуку копію ухвали суду про його проведення мають вручити власнику майна.
2. Якщо слідчий відмовить у наданні, звертайтесь до суду з клопотанням про повернення всього майна як тимчасово вилученого. Щоб слідчому та прокурору довести, що майно вже не є тимчасово вилученим і судом надано відповідний дозвіл, тобто ухвалу на проведення обшуку з переліком вилученого майна, слідчому чи прокурору доведеться до заперечення на ваше клопотання долучити відповідне рішення суду про обшук. З нього ви і зможете встановити, чи є серед того, що у вас забрали, частина майна, що підлягає поверненню. З цією частиною і доведеться в подальшому працювати і добиватись від слідчого та суду її повернення.
До речі, при поданні до суду клопотання вам якраз і знадобляться докази (зроблені вами фото та відео на початку) того, що ніяке майно рятувати підстав не було, а вимоги слідчого надумані і незаконні.
Як висновок, слід зазначити, що «невідкладні обшуки», на жаль, набули поширеної практики, а розмитість формулювань щодо підстав його проведення та мовчазна згода слідчих суддів тільки спонукає правоохоронців до зловживань, що надто шкодить бізнесу, особливо у військовий час.